Прийшов Спас – їж мед про запас

Скажу чесно – мене від меду за вуха не відтягнеш. Довелося куштувати акацієвий –густий та ніжно-світлий, він пахне травнем. Гречаний мед трішки гірчить, має темно-бурштиновий колір та свій смак. А ось липовий, а соняшниковий, а з суміші трав та квітів…Про мед та його цілющі якості можна говорити довго. Та пора вже переходити до справи – знайомити вас із земляком, для якого пасіка – друга домівка. А знайшовся цей чоловік зовсім несподівано, ще й виявився сином колишнього працівника «Кіровоградки», давнього друга й дописувача Григорія Крячка. Двічі зрадівши, говорю з Тарасом Крячком про філософію професії, її смак і труднощі та секрети меду. 

Розкажіть, хто ви по професії? Як давно займаєтеся пасікою? Важка праця в насолоду?

- Пасічникуємо всією родиною: я, дружина і син. Не важливо, чи ви великий виробник, представлений в супермаркеті, чи тримаєте три вулики бджіл – головне, що спілкуєшся з бджолами, набираєшся від них філософського спокою та життєвої енергії.

За професією я вчитель фізики та математики, був направлений на роботу в Шевченківську неповну середню школу поблизу Хутора Надії. Тоді ж батько привіз мені два відводки бджіл. Тоді мене й захопило це заняття. Приходив з роботи, йшов між квітуючими деревами в молодому саду,  де гули бджоли і всі неприємності відступали.  Спостерігав, як бджоли несуть обніжку, діловито снують на прилітній дошці  і відчував себе щасливим.

Син закінчив радіофізичний факультет університету ім.Шевченка, працює в галузі прикладної математики, але сімейну справу не полишає. Ось у журналі «Бджолярський круг» опублікована  його стаття  про інтернет- ресурси для бджолярів. Він і написав кілька професійних сайтів «Мед-на-дом»,  «Нектар», «Медовий». До справи й пошуку покупця варто підходити по-сучасному.

Пасічник має й жити неподалік? Чи кочують вулики протягом сезону?

- Щодо розміщення пасік є певні вимоги, закріплені  в законодавстві. Їх треба знати. Найкраще, коли пасіка розміщена так, щоб протягом дня можна було бачити, що там відбувається. Протягом  сезону  вивозимо бджіл в степ, до лісу. Цього літа в одному з сіл Олександрівського району  я домовився з власником «дідівської» хати на узліссі та поставив пасіку в дворі. Кочівля – то радість пасічника.  Приїздиш у степ - радієш природі, виїжджаєш - радієш благам цивілізації. Хоча б можливості купити свіжий хліб, поспілкуватися з людьми.

- Чи правда, що обробка полів отрутохімікатами згубна для бджіл? 

- Нині вони є майже основними запилювачами, адже через хімізацію  багато видів комах загинуло. Дохід від запилення бджолами сільгоспкультур культур дуже великий. Скажімо, у США він у десять разів перевищує прибуток від продажу продуктів бджільництва. Наприклад, у Канаді пасічнику за розміщення бджолосімей на таких угіддях платять так: за одну бджолосім’ю суму, що майже еквівалентна бідону меду. В нас ситуація трохи інша. Кілька років тому внаслідок обробки полів отрутохімікатами в нашій області загинуло багато бджолосімей. Це результат нехтування законами суб’єктами господарювання на селі. Якщо всі будуть виконувати ці закони  - то такої біди не буде. Якщо ж ні, особливо з приходом на українські поля нікотиноїдів  (сильніші за ДДТ в тисячі разів ) умови для бджільництва (читай - людства)  будуть поганими. На жаль, це загальносвітові тенденції.

- Чи є в наших бджолярів перспективи працювати на експорт?

- Найбільше ціняться в Україні та за кордоном монофлорні меди. На мою думку, проблема українського бджільництва полягає не скільки в не надто високій купівельній спроможності населення, а в невмінні добувати «чисті» сорти меду. От як навчимося – тоді наш мед охоче братиме закордонний покупець.

- Чи має значення для результату «чистота породи» комах?

- Згідно з планом породного районування бджіл, в  Кіровоградській області повинна бути українська степова порода бджіл. Та, мабуть, ніхто не знає, що ж є насправді. Судіть самі-після війни і до кінця  шестидесятих років сюди завозились кавказькі бджоли. Потім завозились карпатські…Звісно, є способи контролювати «чистопородність» бджіл, але… Наприклад, у селі, де є 10-30 пасік, через два-три покоління комахи  стають помістями «місцевих» бджіл. Є думка, що це не так і важливо. Головне, щоб бджоли приносили багато меду, були незлобивими та мали інші цінні господарські якості.

- Чи чули ви про Братство бджолярів України? Чим займається ця громадська організація?

- Дякуючи членству в Братстві бджолярів України ми були на майстер-класі президента Всесвітньої організації бджільництва   Апімондії з матководства. Він приїздив до України в рамках підготовки до Всесвітнього Конгресу Апімондії, який відбудеться наступного року в Києві. До речі, на минулорічному Конгресі український  мед з акації був визнаний найкращим у світі!

Жиль Ратія зауважив, що кількість бджолосімей у світі не збільшується – хоча кожного року створюються нові бджолосім’ї, чимало їх гине. Навіть у США, де наука добре фінансується....Тож і науковцям, і практикам є над чим працювати.

 - Підкажіть, як купити якісний мед? Скільки його можна куштувати щодня? 

- Ой, власна паска – стовідсоткова гарантія якості меду. 3-5 вуликів забезпечать вашу родину не лише доброякісним медом, а й бджолиним обніжжям, прополісом та маточним молочком. Звісно, не всім це під силу. Тож раджу при купівлі меду звертати увагу на його запах, смак, колір, консистенцію. Наприклад , сильний присмак воску свідчить про те, що бджоли  переробляли цукровий сироп. Рідкий, не зацукрований мед  відповідно до сезону (крім меду з акації) означає, що його нагрівали. Отжн, ймовірна втрата корисних та навіть утворення шкідливих  речовин.   А от піна на поверхні меду (при відсутності сильного кислого запаху)  є дуже цінною та корисною. Можна розтерти мед між пальцями, справжній розітреться без залишку.

Рекомендують кожного дня з’їдати: дорослим 60, а дітям 30 грамів меду. Він «енергонасичений» і одночасно дуже легко засвоюється організмом людини. Тому мед входить в сухий пайок  повітрянодесантних військ. При можливості краще замінити ним цукор. Великим попитом користується бджолине маточне молочко нашої «фірми». Виробників його небагато. Кажуть, що в маточному молочку закладена програма на ріст та омолодження клітин. Є  багато рецептів лікування медом, але це окрема тема. Їжте мед  і будьте здорові.

Насамкінець дарую «бородатий» бджолярський анекдот:

- Можна, я через ваше пасіку перебіжу, бо не встигаю на другий автобус?

 - Та йдіть, так ви ще й на перший устигнете.

Бажаю всім пасічникам  здоров’я та віри  в краще майбутнє.

- А вам та всім відданим професії – щедрих медозборів!

Тетяна КОРІНЬ,

«КП»




Бесплатная доставка при заказе от 150 грн
Лечебные продукты пчеловодства. Ум да здоровье дороже всего.